Критерії оцінювання

Критерії оцінювання 

навчальних досягнень студентів з фізики

Особливiстю фiзики як навчального предмета є його спрямованiсть на використання знань, умiнь i навичок у життi. Навчання фiзики у кiнцевому результатi має не тiльки дати суму знань, а й сформувати достатнiй рiвень компетенцiї. Тому складовими навчальних досягнень студентів з курсу фiзики є не лише володiння навчальним матерiалом та здатнiсть його вiдтворювати, а й умiння та навички знаходити потрiбну iнформацiю, аналiзувати її та застосовувати в стандартних i нестандартних ситуацi­ях у межах вимог навчальної програми до результатiв нав­чання.

Оцінюються:

1) рiвень володiння теоретичними знаннями, що їх можна виявити пiд час усного чи письмового опитування, тестуван­ня;

2) рiвень умiнь використовувати теоретичнi знання пiд час розв’язування задач рiзного типу (розрахункових, експериментальних, якiсних);

3) рiвень володiння практичними умiннями та навичками, що їх можна виявити пiд час виконання лабораторних робiт;

4) змiст i якiсть творчих робiт студентів (рефератiв, проектів, творчих експериментальних робiт, виготовлення приладiв, комп’ютерне моделювання фiзичних процесiв тощо).

Основними видами оцiнювання є: поточне, тематичне, пiд­сум­кове за семестр, пiдсумкове рiчне оцiнювання та державна підсумкова атестацiя. Поточне оцiнювання носить  заохочувальний, стимулюючий та дiагностико-корегуючий характер, його необхiднiсть визначається викладачем.

Навчальні досягнення студентів характеризуються за такими рівнями:

І. Початковий рiвень: вiдповiдь студента при вiдтвореннi навчального матерiалу елементарна, фрагментарна, зумовлена не­чiткими уявленнями про предмети i явища; дiяльнiсть студента здiйснюється пiд керiвництвом викладача.

ІІ. Середнiй рiвень: знання неповнi, поверховi; студент вiдтворює основний навчальний матерiал, але недостатньо осмислено, має проблеми з аналiзом та формулюванням висновкiв; здатний виконувати завдання за зразком.

ІІІ. Достатнiй рiвень: студент знає iстотнi ознаки понять, явищ, закономiрностей, зв’язки мiж ними, самостiйно застосовує знання у стандартних ситуацiях, умiє аналiзувати, робити висновки, виправляти допущенi помилки. Вiдповiдь студента повна, логiчна, обґрунтована; розумiння пов’язане з одиничними образами, не узагальнене.

IV. Високий рiвень: студент має глибокi, мiцнi, узагальненi знання про предмети, явища, поняття, теорiї, їхні суттєвi ознаки та зв’язок останнiх з iншими поняттями; здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуацiях.

Критерiї оцiнювання рівня володіння студентами
теоретичними знаннями

Рiвнi навчальних досягнень студентів	Бали	Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентів
І. Початковий	1	Студент володiє навчальним мате­рiа­лом на рiвнi­ розпiзнавання явищ при­роди, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують вiдповiдi “так” чи “нi”.
	2	Студент описує природнi явища на ос­новi свого попереднього досвiду, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують однослiвної вiд­по­вiдi.
	3	Студент за допомогою викладача описує явище або його частини у зв’язаному ви­глядi без пояснень вiдповiдних причин, називає фiзичнi явища, розрiзняє позначення окремих фiзичних величин.
ІІ. Середнiй	4	Студент за допомогою викладача описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi пiдручника, розповiдях викладача тощо.
	5	Студент описує явища, вiдтворює знач­ну частину навчального матерiалу, знає одиницi вимiрювання окремих фi­зич­них величин, записує основнi формули, рiв­няння i закони.
	6	Студент може зi сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi (власнi, iнших студентів), виявляє елементарнi знання основних по­ложень (законiв, понять, формул).
ІІІ. Достатнiй	7	Студент може пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi, виявляє знання i розумiння основних положень (законiв, понять, формул, теорiй).
	8	Студент умiє пояснювати явища, ана­лiзувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зi сторонньою допомогою (викладача, одногрупників тощо) ро­бити висновки.
	9	Студент вiльно володiє вивченим матерiалом у стандартних ситуацiях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на пiдтвердження власних думок.
ІV. Високий	10	Студент  вiльно володiє вивченим матерiалом, умiло послуговується науковою термiнологiєю, вмiє опрацьовувати наукову iнформацiю (знаходити новi фак­ти, явища, iдеї, самостiйно використовувати їх вiдповiдно до поставленої мети тощо).
	11	Студент на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної прогами оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання.
	12	Студент вільно володіє прогамовим матеріалом, виявляє здібності, вміє самостійно поставити мету дослідження, вказує шляхи її реалізації, робить аналіз та висновки.

Визначальним показником для оцiнювання вмiння розв’язувати задачi є їх складнiсть. Складнiсть завдання залежить вiд типу завдання, його комплексностi (вимагає знань з однiєї або кiлькох рiзних тем), типового (за алгоритмом) або нестандартного розв’язку, кiлькостi послiдовних логiчних крокiв та операцiй, здiйснюваних студентом пiд час її розв’язування. Такими кроками можна вважати вмiння (здатнiсть):

•   усвiдомити фiзичну суть задачi;

•   записати її умову в скороченому виглядi;

•   зробити схему або малюнок (за потреби), побудувати гра­фiки та  проаналiзувати їх;

•   виявити, яких даних не вистачає в умовi задачi, та знайти їх у таблицях чи довiдниках;

•   виразити необхiднi величини в одиницях СІ;

•   обрати чи вивести формулу для знаходження шуканої величини;

•   виконати вiдповiднi математичнi дiї й операцiї;

•   здiйснити обчислення числових значень невiдомих величин;

•   оцiнити одержаний результат та його реальнiсть, ра­цiо­на­ль­нiсть обраного способу розв’язування задачi.

Чим складнiшим є завдання, з яким справився студент, тим вищим балом оцiнюється його досягнення. При оцiнюваннi вмiнь студентiв виконувати завдання за 12-бальною шкалою доцiльно користуватися характеристиками рiвнiв навчальних досягнень студентiв, поданими нижче.

Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентiв
при розв’язуваннi задач

Рiвнi навчальних досягнень студентiв	Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентiв
Початковий рiвень (1—3 бали)	Студент умiє розрiзняти фiзичнi величини, оди­ницi вимiрювання з даної теми, розв’язувати задачi з допомогою викладача лише на вiдтворення основних формул; здiйснювати найпростiшi математичнi дiї.
Середнiй рiвень (4—6 балiв)	Студент розв’язує типовi задачi та виконує впра­ви на одну -двi дiї (за зразком), виявляє здатнiсть обґрунтовувати деякi логiчнi кроки з допомогою викладача.
Достатнiй рiвень (7—9 балiв)	Студент самостiйно розв’язує типовi задачi й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосiб розв’язку.
Високий рiвень (10—12 балiв)	Студент самостiйно розв’язує комбiнованi ти­повi задачi стандартним або оригiнальним способом, розв’язує нестандартнi задачi.

Оцiнювання рiвня володiння студентами практичними умiннями та навичками здiйснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робiт та експериментальних задач. При цьому необхiдно враховувати вмiння студента:

-         планувати проведення дослiдiв чи спостережень;

-         збирати установку за схемою;

-         проводити спостереження, знiмати покази приладiв;

-         оформляти результати дослiдження (складати таблицi, будувати графiки тощо);

-         визначати та обчислювати похибки вимiрювання;

-         робити проведеного експерименту чи спостереження. 

Додатково поставленi лабораторнi (експериментальнi) роботи викладач може використовувати для створення проблемних ситуацiй, мотивацiї дiяльностi студентів пiд час вивчення нового матерiалу, з метою вдосконалення практичних умiнь i навичок (складати схеми, проводити вимiрювання тощо). Такi роботи, як правило, не оцiнюються.

Основна частина лабораторних робiт виконується пiсля вивчення вiдповiдного навчального матерiалу на етапi закрiплення та узагальнення знань i вмiнь студентів або пiд час тематичного оцінювання. 

Рiвнi складностi лабораторних робiт можуть задаватися:

-         через змiст та кiлькiсть додаткових завдань i запитань вiд­повiдно до теми роботи;

-         через рiзний рiвень самостiйностi виконання роботи (за пос­тiйної допомоги викладача, виконання за зразком, докладною або скороченою iнструкцiєю, без iнструкцiї);

-         органiзацiєю нестандартних ситуацiй (формулювання студентом мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладiв та матерiалiв, по­трiбних для її виконання, самостiйне виконання роботи та оцiнка її результатiв).

           Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання студентами правил технiки безпеки пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт. При оцiнюваннi практичних знань та вмiнь студентiв потрiбно користуватися характеристиками рiвнiв оволодiння цими умiн­нями, поданими нижче.

Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентiв
при виконаннi лабораторних та практичних робiт

Рiвнi навчальних досягнень учнів	Критерiї оцiнювання навчальних досягнень учнiв
Початковий рiвень (1 - 3 бали)	Студент демонструє вмiння користуватися ок­ре­мими приладами, може скласти схему дослiду лише з допомогою викладача, виконує частину роботи, порушує послiдовнiсть виконання роботи, вiдображену в iнструкцiї, не робить самостiйно висновки за отриманими результатами.
Середнiй рiвень (4 - 6 балiв)	Студент виконує роботу за зразком (iнст­рук­цiєю) або з допомогою викладача, результат роботи студента дає можливiсть зробити правильнi висновки або їх частину, пiд час виконання роботи допущенi помилки.
Достатнiй рiвень (7 - 9 балiв)	Студент самостiйно монтує необхiдне обладнання, виконує роботу в повному обсязi з дотриманням необхiдної послiдовностi проведен­ня дос­лiдiв та вимiрювань. У звiтi правильно і акуратно виконує записи, таблицi, схеми, графiки, розрахунки, самостiйно робить висновок.
Високий рiвень (10 - 12 балiв)	Студент виконує всi вимоги, передбаченi для достатнього рiвня, виконує роботу за самостiйно складеним планом, робить аналiз результатiв, роз­раховує похибки (якщо потребує завдання). Бiльш високим рiвнем вважається виконання роботи за самостiйно складеним ори­гiнальним планом або установкою, їх обґрунтування.